Дистанційне навчання
Українська мова, 9 клас
Українська мова, 9 клас
Початок уроку: 14.04.2022 о 8-30 у ЗУМ : посилання буде у групі вайбер перед уроком
Тема: РМ№19. Конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту
Мета: удосконалювати в учнів уміння використовувати конспектування як різновид стислого переказу почутого; поглиблювати знання школярів про види конспектів; розвивати вміння критично осмислювати почуте, виділяти в ньому головне, ділити висловлювання на логіко-смислові частини, складати план, застосовувати різні способи конспектування тощо.
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь та навичок
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Фронтальна бесіда
— Які види запису ви знаєте? (План, тези, виписки, конспект).
— Як правильно складати тези?
— Наведіть приклад, коли сприймаємо на слух інформацію. (Слухаємо співрозмовника в процесі діалогу, лекції, доповіді, виступу, теле- і радіопередачі тощо).
— Яка різниця між конспектом і конспектуванням? (Конспект — це короткий запис змісту певного тексту, конспектування — це складний процес, у якому поєднується студіювання або читання за письмом).
ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Основний зміст уроку
1. Вступне слово вчителя.
Матеріал для вчителя. Що ж таке конспект? Це короткий письмовий виклад змісту книжки, статті, лекції тощо. Конспект складається з плану, стисло викладених основних положень, фактів і прикладів.
Що в конспекті є такого, чого нема в інших формах запису? Якщо обмежитись однією фразою, то відповідь буде така: у конспекті ми маємо можливість не тільки занотовувати прочитане й почуте, а виражати наше ставлення до нього, записувати власні думки.
Конспект, як правило, ведеться в окремому зошиті. На першій сторінці записують паспортні дані книжки (статті). Бібліографічний опис книжки має чітку послідовність: записують прізвище та ініціали автора, тоді вказують назву книжки, після цього вихідні дані — місто, видавництво, рік видання і кількість сторінок. Після цього записують план конспекту. У його основі може бути зміст книжки. Матеріали конспекту доречно записувати на правій сторінці зошита. Ліва сторінка — для запису власних думок, коментарів, оцінок. Згодиться вона для доповнень, уточнень, які можуть з’явитися після написання конспекту. У конспекті використовують літерні скорочення, умовні позначення, символи. Часом доречніше не намагатися передати зміст своїми словами, а записати текст дослівно, тобто процитувати. Як правило, цитуються ті фрагменти авторського тексту, які є найважливішими з погляду змісту. На місці пропущених при цитуванні слів ставлять крапки. Крім лапок, у кінці цитати обов’язково потрібно вказати на її джерело. У конспекті достатньо позначити в дужках сторінку, з якої взято цитату (З кн. «Учіться висловлюватися»).
2. Опрацювання нового матеріалу
Робота з таблицею «Види конспектів».
Види конспектів
Текстуальний Вільний Змішаний Тематичний Структурний
Послідовний виклад основних думок тексту словами автора Послідовний виклад основних думок тексту своїми словами Поєднання текстуального та вільного Усебічно висвітлене одне питання Передача внутрішньої структури тексту
Конспектування науково-навчального тексту дозволяє коротко записати почуте, застосовувати його на практиці. У конспекті окремі фрази і навіть слова мають більш вагоме значення, ніж у докладному переказі. Тому слід звернути увагу на спеціальні вміння, формування яких забезпечуватиме якісне конспектування. Повторимо необхідні вміння, опрацювавши пам’ятку.
3. Колективне опрацювання пам’яток «Необхідні вміння для якісного конспектування» та «Як оформляти конспект сприйнятого на слух науково-навчального тексту».
ПАМ’ЯТКА
«Необхідні вміння для якісного конспектування»
1.Вміти виділяти головне.
2.Структурувати текст.
3.Відкидати другорядні, неістотні факти.
4.Здійснювати скорочення тексту.
5.Критично оцінювати текст, робити висновки, узагальнення.
6.Переформулювати думки своїми словами.
7.Оформляти конспект відповідно до мовних норм.
Звернімо увагу на особливості конспектування сприйнятого на слух тексту. Опрацюйте наступну пам’ятку.
ПАМ’ЯТКА
«Як складати конспект почутого»
1. Прослухати текст.
2. Записати паспортні дані книжки (статті) у певній послідовності (прізвище та ініціали автора, назва книжки, вихідні дані — місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок).
3. Скласти план почутого висловлювання.
4. Подумки виділити головну інформацію прослуханого.
5. З’ясувати, які авторські думки слід записати у формі цитат.
6. Продумати зв’язок між окремими частинами висловлювання.
7. Скласти власне конспект (у правій стороні аркуша, а ліву —залишити для власних думок і коментарів).
8. Виділити або підкреслити ключові слова і словосполучення (для зручності використання у подальшому). 9.Скласти зв’язну розповідь про підготовку конспекту почутого висловлювання
4. Розвиток пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань.
І. Прослухайте з голосу вчителя чи однокласника текст і складіть конспект почутого за посиланням
в). Колосунова Г.І. Що їли наші предки-українці?//Я вивчаю українську. – 2012. - №11. – С. 22-25
Завжди цікаво дізнаватися, як жили люди в старовину: що їли і пили, у що одягалися, де мешкали, які думки їх тривожили й радували.
Хліб та вироби з тіста в українському харчуванні
Основу народного харчування українців становили різні страви з борошна і круп. В Україні хліб пекли переважно з житнього борошна й лише на свята переважно з пшеничного. Найбільшої святості український народ надавав хлібові та його різним - видам виробів. Згадаймо найбільш поширені види хліба та їхнє обрядове призначення.
Коровай — обрядовий хліб, поширений серед багатьох слов'янських народів. Особливе значення коровай має в українському весіллі. Відсутність короваю означала неповноцінність обряду, а людина, яка через бідність була позбавлена весільного короваю, одержувала прізвисько Безкоровайний. Весільний коровай випікали з кращих сортів борошна, із учиненого тіста на маслі, яйцях. Зверху його оздоблювали виробами з тіста: шишками, голубками, жайворонками, качечками, квіточками, колосками.
Калач — обрядовий хліб. Виготовляли його із вчиненого тіста, як правило, плетеним з трьох-чотирьох качалок. Калачі були звернуті у великий овал, нерідко з діркою посередині. На півдні Поділля, Буковини, у Карпатах калачі виконували функцію короваю, їх там випікали багато — для обдаровування на застіллі, для дарування тощо. У тих районах, де випікали коровай, калачі виконували допоміжні, менш престижні функції: ними обмінювалися роди, маленькими калачами запрошували на весілля.
Лежень — весільний обрядовий хліб, різновид калача. Проте лежень робили завжди овальним та великим — як із плетінки, так і з цілої довгастої хлібини. Зверху, подібно до короваю, прикрашали оздобами з тіста. Лежень возили молоді до нової родини: молодий — для тещі, молода — для свекрухи. Ділили його на другий день весілля, а доти він лежав на столі перед молодими, чекаючи своєї долі (звідси, мабуть, і його назва).
Верч — весільний обрядовий хліб, різновид калача, лежня. Готували його на Поліссі. Готували здебільшого для обміну між родинами: молодий привозив верч для тещі, молода — для свекрухи. Форма його була овальною, як у лежнів, однак прикрасами зверху його оздоблювали рідко.
Паска — весняний обрядовий хліб, готували до Великодня. Готову паску прикрашали цукровою поливкою, фарбованим пшоном чи маком. Свяченою паскою починали великодній сніданок.
Калита (калата, маламай) — обрядовий хліб, який готували на Андрія (13 грудня). Калита, яку пекли перед святом зимового сонцестояння в сонцеподібній формі, ймовірно мала зв'язок з давніми гуляннями на честь народження світла.
Жайворонки (сороки) — печиво, що випікали на свято Сорока святих (19 березня). У кожному господарстві хазяйка робила у цей день 40 книшиків, калачиків, бубликів або булочок, схожих за формою на пташок.
Мандрики — обрядове печиво, що готували на Петра (12 липня). Це пампушки, спечені із пшеничного борошна, яєць, сиру.
Шишки — весільне обрядове печиво, яке випікали з коровайного тіста.
Каша — другий хліб українців
У харчовому раціоні українців чільне місце посідали каші. їх готували з гречаної, ячмінної або пшоняної крупи. У карпатських селах переважали вівсяні (Бойківщина, Лемківщина) та кукурудзяні (Гуцульщина) каші. Їх варили накруто (на воді) або нарідко (на молоці), мастили олією чи салом, або ж їли з молоком.
Готували кашу в будні та святкові дні. Обов'язковою стравою на хрестинах була бабина каша. Це страва на яйцях і маслі, яку за звичаєм готувала баба-повитуха і приносила на хрестини в горщику. Усі присутні торгувалися за право розбити горщик. Найвищу ціну звичайно давав хрещений батько дитини. Йому й діставався горщик з кашею, який він, піднявши високо над столом, розбивав об ріг так, щоб черепки й каша лишилися на столі. Середину каші з грішми віддавали породіллі з побажаннями здоров'я їй та дитині. Кожен із гостей на хрестинах брав собі грудочку каші, а молоді жінки ще й черепок. Це мало забезпечити молодому подружжю продовження роду. Роздавання каші супроводжувалася приказкою: «Роди, Боже, жито-пшеницю, а в запічку — дітей копицю».
Коливо було обов'язковою поминальною стравою. Це — зварена пшенична чи ячмінна крупа, полита медовою ситою. З нього починають поминальний обід після поховання, на дев'ять і сорок днів, а також на роковини по смерті. Взявши три ложки колива, усі присутні ніби згуртовуються в цьому світі й забезпечуються майбутнім у своєму потомстві, яке символізується зерном.
Кутя була обов'язковою стравою на столі на Святий вечір, Різдво, Новий рік і Хрещення. Це страва з пшеничної або ячмінної крупи, заправлена товченим маком, волоськими горіхами, родзинками і розмішаним узваром. До куті додавали мед, пам'ятаючи відомий вислів: «Не передати куті меду».
IIІ. Прочитайте текст. Визначте його тему й основну думку. Виділіть смислові частини, у кожній з них назвіть ключові фрази й слова, виокремте головну й додаткову інформацію. Зіставте свій конспект з надрукованим.
IV. Відтворіть зміст тексту. (з використанням конспекту).
V. Підсумок уроку.
VІ. Домашнє завдання.
Прослухайте вдома радіо- чи телепередачу, складіть її конспект. Підготуйтеся до усного відтворення змісту передачі (з використанням конспекту).
Коментарі